Переважну більшість населення українських земель (близько 80 %) складало селянство, яке належало до непривілейованого стану.
У процесі зростання феодального землеволодіння, утвердження фільваркової системи господарювання відбувалося зближення між різними категоріями селянства, а його феодальна залежність поступово переросла та юридично оформилася в залежність кріпосну. Суть кріпацтва полягала в прикріпленні селян до землі, запровадженні обов'язкових селянських робіт на пана (панщини), остаточному обмеженні громадянських прав і свобод селянства. Литовські статути (1529, 1566) обмежили право власності селян на землю. «Устава на волоки» (1557) встановила дводенну панщину в Литві, значно обмежила права селян щодо зміни місця проживання, тобто юридично закріпляла належність селян феодалові. Останню крапку в законодавчому оформленні кріпосного права було поставлено «артикулами» польського короля Генріха Валуа (1573) та третім Литовським статутом (1588). Важливим джерелом для вивчення становища селян є праця Г. Боплана "Опис України" ( частина 7, абзац 1). Тяжке становище селян призводило до протистояння з феодалами, характер та форми якого детально описані в праці "Історія українського селянства"
Проаналізуйте джерела та дайте відповіді на запитання
Пройшовшись за посиланням, ви зможете дізнатись більше про побут та звичаї українського селянства у XVI столітті
Ознайомтесь зі змістом статті та закінчіть речення
Проаналізувавши дані досліджень традиційного селянського одягу та житла 16 століття, випишіть 20 понять та включіть їх до кросворду "Житло та одяг українських селян у 16 столітті", який необхідно створити за допомогою Learning Apps
Немає коментарів:
Дописати коментар