Історик про регламентацію життя ремісників цехів
Цехові статути передбачали суворе покарання за розголошення того, що діялося всередині цеху. Підкреслену вагу мала причетність до спільних обрядів, зокрема - участи в похоронних процесіях, зібраннях при «братському пиві» в дні церковних свят та «братських обідів», влаштованих із нагоди піднесення підмайстра до рангу майстрів. На призвідців сварки чи лайки підчас загальних зібрань накладали чималі штрафи. Часто устави містили й вимоги, спрямовані на підтримання престижу членів цеху: наприклад, окремий пункт статуту ткачів Львова й Дрогобича забороняв майстрам ходити босоніж по місту, а статут кам'янецьких кравців накладав штраф на підмайстрів, які в присутності жінок співали сороміцьких пісень чи непристойно жартували.
Яковенко Натапія. Нарис історії середньовічної та ранньо-модерної України. - К., 2005. - С. 130.
Немає коментарів:
Дописати коментар